Наша мотоподорож розпочинається на території мальовничого Вишнівецького замку – архітектурної пам’ятки 18 століття загальнодержавного значення у смт. Вишнівець. Колись цей величний палац був резиденцією останнього представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — шляхтичів Мнішеків. Далі рушаємо до наших Партнерів – Збаразького замку. Ця фортифікаційна оборонна споруда у місті Збараж з понад 400-літньою історією розташована трохи осторонь від центру міста – у парку, на так званій Замковій горі. Інтер’єр залів замкового палацу вражає. Цікаво, що саме цей замок – основний осередок Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Дорогою заїжджаємо до Тернополя – рідного міста Олега Собчука, у якому артист народився і провів дитинство. Обідаємо у центрі міста, проходимо знаковими для Олега місцями і вуличками. Відвідаємо головну міську площу Тернополя. Тут проводиться безліч культмасових та урочистих заходів, фестивалів та свят, а також народні гуляння, віча та мітинги. Назва площі зобов’язана розташованому в її північній частині академічного обласного музично-драматичного театру ім. Т. Р. Шевченка, будівля якого було побудовано в середині ХХ століття, у притаманному цього часу, стилі сталінського класицизму. Фасад будівлі багато прикрашений барельєфами, центральний вхід проходить крізь широку колонаду. На фронтоні розташована рельєфна композиція з портретом Шевченка у центрі. Дах увінчує композиція, що складається з споруджених у повний зріст фігур. Перед театром вимощена тротуарною плиткою досить велика територія, яку облюбували діти та молодь для катання на роликах і велосипедах.році архітекторами Іваном Михайленком, Володимиром Новиковим, Дмитром Чорноволом. Має зал для глядачів на 600 місць.

Попереду на нас чекає Буцнів, а саме арковий залізничний міст через Серет та костел Серватовських. Віадук збудований у 1895-1897 роках. Звели його із каменю, який добували тут же із місцевої скелі. Щоб возити брили пісковику, спорудили кінну вузькоколійку, на яку наймали усіх охочих власників коней – за перевезення однієї брили платили крейцер.  Будівництву аркового мосту передувала титанічна робота – проектування, будівництво та тестування залізниці.

Іншою пам’яткою Буцнева, можливо навіть ефектнішою ніж віадук, є костел зведений на кошти одного з колишніх власників села  – промисловця Теодора Серватовського. Його зводили в неготичному стилі протягом 1887-1888 років. Храм мав стати родовою усипальницею для родини Серватовських. 

Надвечір вирушаємо до Теребовлі де відвідаємо Теребовлянський замок. Першим укріпленим замком була дерев’яна фортеця. Саме з нею пов’язані імена теребовлянського князя Василька, якого в 1097 р. підступно захопив і осліпив київський князь Святослав Ізяславович. В 1241 р. теребовлянський замок, як і десятки інших галицьких фортець, вщент зруйнували війська Батия. З 1349 р. місто і замок в складі польського королівства і фортеця, як його форпост починає перебудовуватися і впорядковуватися. Теребовлянський замок пережив цілий ряд штурмів з боку турецько-татарських завойовників. Внаслідок тих боїв замок був дуже понищений. 1594 р. теребовлянську фортецю за допомогою міщан захопили повсталі загони Северина Наливайка. На початку ХVІІ ст. замку судилося пережити своє друге народження. 1631 р. місцевий староста Олександр Балабан зводить на замковій горі нову грандіозну кам’яну фортецю, руїни якої збереглися до наших днів. Ця споруда витримала ряд наступів. В 1648 р. замок був взятий військами Богдана Хмельницького. Напади ординців в 1673, 1675 рр.(під командуванням Ібрагіма Шишмана), в 1687, 1688 рр. мали для фортеці жахливі наслідки. Вона була настільки зруйнована, що більше не піднялася з руїн. Але і сьогоднішній огляд древньої твердині над річкою Гнізною дає змогу уявити, якою вона була в часи своєї могутності.  Рушаємо до Чорткова, де заночуємо в затишному готелі Гетьман.