300
КІЛОМЕТРІВ
15
ЛОКАЦІЙ
20
ПАЛЬНОГО
2
ДОБИ
Деталі мандрівки:
Старт — Київський національний університет імені Тараса Шевченка — Ірпінь Кладовище машин — Будинок культури — Буча вулиця вокзальна — Бородянка — Боярка школа, комлпекс поховань воїнв армії УНР. — Васильківські карпати — Будинок камерної та органної музики, Замкова гора — Пам’ятник Ярославу Мудрому — Дендропарк Олександрія — Богуслав — Свято-троїцька церква — музей Богуславщини — Богуславське гранітне оголення — Пам’ятник Марусі Богуславці — Свято-Миколаївський чоловічий монастир — Голландський вітряк — Фініш
День 1
Старт вранці від будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка у жовтні 2022-го була пошкоджена ракетним ударом. Далі заїжджаємо до міст, які на початку повномасштабної війни постраждали внаслідок російської агресії.
Ірпінь – відвідуємо зруйнований Будинок культури. Майже 70 років Ірпінський будинок культури був центром культурного життя міста. Він вважався гордістю жителів, адже був зведений руками їхніх батьків у 50-х роках ХХ ст, ставши однією з перших інституцій такого плану у післявоєнній Україні. Заклад мав глядацьку залу на майже півтисячі місць, фойє, гримерну, хореографічний, вокальний і театральний класи. До 2022 року в Ірпінському Будинку культури функціонували різноманітні творчі студії, мовні клуби, проходили концерти, вистави та інші заходи. Будівля добре збереглася і могла б вистояти ще не одне десятиліття, якби не російська ракета, що зруйнувала споруду 17 березня.
Буча – відвідаємо вулицю Вокзальна. Саме нею тридцятикілометрова колона російської техніки йшла через усе місто до Ірпеня, а звідти — планувала йти на Київ, щоб взяти його за 3 дні. Тоді цій колоні спочатку завадили добровольці з Бучі, згодом її знищили Збройні сили України з «Байрактара».
Рушаємо до Бородянки, руйнування у якій стали наймасштабнішими в Київській області. На Центральній вулиці Бородянки були зруйновані або пошкоджені майже всі будівлі. Із об’єктів культурної спадщини були пошкоджені Краєзнавчий музей, бюст Тараса Шевченка, статуя архангела Михаїла та меморіальна дошка на честь жителів села Раска, вбитих німецькими окупантами.
Наступна зупинка – Боярка, де відвідуємо справжню окрасу міста та пам’ятку історії – Боярську загальноосвітню школу №2 (Зараз – Боярський академічний ліцей імені Євгена Коновальця), яка в 2011 році відсвяткувала свій 100-річний ювілей. Раніше в цій будівлі знаходився Боярський дитячий притулок, заснований у 1911 році для дітей-сиріт загиблих залізничників. Функціонував заклад з 1911 по 1921 рік. У листопаді-грудні 1918 в цій будівлі знаходився штаб полковника Армії УНР Євгена Коновальця, командира Корпусу Січових Стрільців, про що свідчить встановлена на його честь меморіальна дошка.
Далі їдемо до комплексу поховань воїнів Армії УНР. У 1918-1919 роках волосне містечко Будаївка (тепер у складі Боярки) стало місцем погребіння шести вояків Армії УНР, які загинули в боротьбі за незалежну Україну. Могили воїнів проіснували недовго. Вже у 1924 році більшовики розпочали нищення цвинтаря: пам’ятники руйнували та скидали до великих ям, могили рівняли із землею. Разом із цивільними похованнями були ліквідовані і вояцькі. У 2009 році було віднайдено архівні документи про могили українських воїнів. З 2009 по 2011 рік дослідники проводили архівну роботу: було встановлено імена всіх шести бійців, їх військові ранги, дати народження і смерті, приблизні місця поховань. Тож комплекс поховань воїнів Армії УНР було відновлено.
Мандруємо у Васильківські Карпати та Казковий Яр – це неймовірне за своєю красою та незвичністю місце знаходиться неподалік в Василькова. Місцина що нагадує міні-гори. Тут можна зробити гарну фотосесію, або просто помилуватися краєвидами. Розташована мальовнича місцина поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі з 1999 року стала ландшафтним заказником і отримала назву “Васильківські Карпати”. Поміж полів рясно вкриті зеленою травою та ароматними травами та квітами яри утворюють велику долину, прогулявшись по низу якої можна уявити, що знаходишся у горах.
Вирушаємо Одеською трасою до рідного міста Жені Галича – Білої Церкви.
Прогулянка вечірнім містом і ночівля.
День 2
Вранці невелика екскурсія від Жені місцями, де він провів дитинство. Розпочинаємо з Будинку камерної та органної музики, розташованого на Замковій горі. Це городище літописного міста Юр’їв, що розташоване в центральній частині міста Біла Церква. Пам’ятка археології XI–XIII століть та головне ядро міста. Не дивлячись на досить заболочену територію люди все ж таки збудували собі поселення, а потім і фортецю. Після спалення монголо-татарами міста залишились лише руїни церкви Святого Георгія, яку було відбудовано у 2011. Це саме та Біла Церква, яка зображена на прапорі міста і на честь якого й було назване місто. На її подвір’ї розташований пам’ятник Ярославу Мудрому і звідси відкриваються неймовірні краєвиди на річку Рось.
Не оминемо увагою і мальовничий дендропарк «Олександрія» – один із найяскравіших зразків ландшафтного парку з геоелементами романтизму та сентименталізму.
Далі заїдемо до наших місцевих друзів-байкерів, які в рамках волонтерської ініціативи ”Об’єднаний байкерський фронт” шукають по всій Україні мотоцикли, ремонтують їх та передають нашим військовим на фронті. Олександр, засновник і керівник, провів нам екскурсію майстернею і ми навіть проїхалися на одному із мотоциклів перед його відправкою.
Переїзд у давнє місто з вражаючою природою, величною історією і безліччю цікавих місць – Богуслав. Спочатку їдемо до Свято-Троїцької церкви – це унікальна сакральна споруда 18ст., збудована на місці давньої дерев’яної церкви св.Параскеви, пам’ятка архітектури національного значення. Дзвіниця, купол та італійський портик – оригінальний архітектурний стиль. Поруч знаходиться знаменитий стародавній ринок, на який влітку 1823 року малий Тарас Шевченко привозив на возі з батьком із Моринців сливи.
Далі заїжджаємо в музей Богуславщини. Родзинкою якого є оформлення приміщень – кожна зала виконана як окрема територія, що відповідає не тільки часу, а й іншим рисам. Так, в одній кімнаті відтворено печеру кам’яного віку, а у іншій – звичайна сільська хата. Далі можна побачити інтер’єри Богуславського замку. Цікаві елементи декору та наявність великої кількості артефактів приваблюють поціновувачів історії цього краю.
Відвідаємо унікальний пам’ятник природи – Богуславське гранітне оголення, який є гранітним островом з валунів, що хаотично розкидані між двома рукавами річки Рось. Оголення є стратотипом богуславських гранітів звенигородського комплексу архейського віку. Вчені припускають, що вік цих скель сягає 2 мільярдів років. Скелі з червоного і сірого граніту досягають у висоту 10-12 м і формують каньйон довжиною 1,5 км. Тут часто можна спостерігати мальовничі річкові пороги, серед яких знаходиться глибока ванна, та сама «яма». Тут можна поплавати, але попереду ще декілька цікавих богуславських пам’яток.
Переглянути маршрут на Google Maps