Маршрут стартуємо з відвідин Кобзарської майстерні Юрка Кочержинського, яка розташована в селі Мощун. Оскільки Олесь Санін – не лише чудовий режисер, а ще й музикант та майстер музичних інструментів, саме тут ми дізнаємося про його музичне життя, як відбуваються творчі процеси, а також послухаємо, як саме повномасштабне вторгнення повпливало на повсякденне життя Юрка і його майстерні. Наступна локація – Іванківський історико-краєзнавчий музей. 27 лютого 2022 року російські окупанти знищили музей, у якому зберігалося більше 400 експонатів. Частина картин Примаченко з колекції музею перебувала на тимчасовій виставці в Києві, частину з палаючої будівлі врятували місцеві жителі, завдяки чому ці твори уникли знищення. Внаслідок обстрілів будівля музею повністю згоріла. Тут ми зустрічаємося із нашим другом та учасником попереднього сезону Мотокраїни, а зараз військовослужбовцем Збройних сил України – Геннадієм Попенком.

Далі – рідкісна та прекрасна церква Косьми і Дам’яна у селі Коленці на Київському Поліссі. Збудована у 1874 році, ймовірно – за проектом архітектора Миколи Юргенса. Тим не менш – її планування близькі до української народної архітектури. Надзвичайно великий гранчастий, високий об’єм середохрестя освітлюється вікнами другого ярусу. Центральний купол спирається на вісім дерев’яних колон – унікальне, нетипове рішення. У внутрішньому просторі створюється своєрідна ротонда – дуже незвично. Народність церкви підкреслюють вертикальна шалівка та вікна з півциркульним завершенням. З 2010 року храм має офіційний охоронний статус. Зараз Косьмодем’янівська церква потребує допомоги. Храм перебуває у незадовільному, а місцямі – аварійному стані. Водовідвід з даху не організований, нижня частина стін та шалівки замокає та гниє, вимощення нема, дах протікає, а дзвіниця потрохи нахиляється. Потрібна фахова реставрація. Коленцівська парафія УПЦ Київського патріархату бідна і священик отець Олександр (Трохименко) шукає можливості врятувати пам’ятку. До речі Косьмодем’янівська церква в Коленцях – найбільш оригінальна і найстаріша зі збережених дерев’яних храмів Київського Полісся.

Далі прямуємо до містечка Малин – там відвідуємо малинський підводний музей. Кар’єр утворився внаслідок затоплення. Глибина води тут ледве сягає 15 метрів – саме тому досвідчені дайвери ласкаво прозвали його “калюжею”. Кар’єр оточує мальовнича природа, тому в теплу пору року тут чимало відпочиваючих. Зазвичай вода в кар’єрі дуже прозора – тут чудова видимість навіть на глибині, але до середини літа вода дещо каламутніє. На дні кар’єру дайвери організували маленький підводний музей.

Вирушаємо в Коростень, де завітаємо до  краєзнавчого музею. Сучасна експозиція відкрита в 1987 році в приміщенні колишнього штабу Коростенського укріпрайону. Тут представлена ​​історія розвитку краю з найдавніших часів на основі результатів археологічних досліджень, проведених у 1990-х роках. Найціннішими експонатами є зразки мінералів, зброя XIII-XIX століть, знаряддя праці поліщуків, предмети народного декоративно-ужиткового мистецтва. Особливе місце в експозиції займає полотно-діорама “Княгиня Ольга біля стін древнього Іскоростеня” (художник Олександр Туранський, 1982 рік), що відтворює картину прибуття київської княгині, що овдовіла, до стін непокірного міста.Після музею переходимо до Древлянського Парку. Він розташований у знаковому місці: довкола гранітної скелі, яка була центром оборони легендарного Іскоростеня ще в 8 – 13 століттях. Сьогодні про ті часи нагадує макет міських укріплень, встановлений неподалік, та пам’ятник древлянському князеві – Малу. Біля підніжжя крутої скелі, на одному з берегів річки Уж, стоїть пам’ятник княгині Ользі, без якої неможливо уявити історію Коростеня часів Київської Русі. Також тут рташовані і знамениті свого часу купальні княгині. Не так давно цьому об’єкту надано статус пам’ятки природи та історії. Загальна площа купалень – близько 100 квадратних метрів. На другому березі річки можна побачити пам’ятник, створений на честь не менш відомого героя Добрині Микитовича, якого місцеві мешканці вважають своїм земляком і дуже цим пишаються.