402
КІЛОМЕТРІВ
11
ЛОКАЦІЙ
25
ПАЛЬНОГО
2
ДОБИ
Деталі мандрівки:
Старт — Капище рідновірів — Полтавська міська рада — вулиця соборності — драмтеатр – театральна площа — ресторан “Франик” — Музей-садиба Івана Котляревського — Краєзнавчий музей — Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному — Хутір Гоголя — Еко-Ранчо — Тесть і Теща Валерія Кришеня — Зміїна гора — Батьки і сім’я Валерія Кришеня — Оглядовий майданчик Світлогірське — Дядя Вітя байкер — Гора Пивиха — Фініш
День 1
Наш маршрут розпочинається вдосвіта, з відвідин надзвичайно енергетичного місця сили – Капища рідновірів, під яким знаходились скіфські поселення. Тут відчувається дух предків, а також це храм рідновірів, де залишились три Капи – статуї, це Триглав, який символізує трьох найголовніших слов’янських богів – Родина, Род та Сварог Капище «охороняється» з чотирьох боків Семарглами (семаргл) – небесними вовками, котрі стережуть дух предків. Далі вирушаємо в Полтаву. Проходимося вулицею Соборності, повз Полтавський драмтеатр та снідаємо в єдиному на той час (7:30) відкритому закладі “Франик”.
Наступна локація – садиба Івана Котляревського, яка розташована поряд з Успенським собором. Саме тут у 1769 році він народився, жив і написав багато поем і п’єс. Слухаємо розповіді гіда про це автентичне місце і неймовірно красиве місце. Опісля переходимо до пам’ятника галушці, оскільки це традиційна страва Полтавщини. Пам’ятний знак полтавській галушці являє собою величезний полумисок з 12-ма бетонними галушками та глибокою, як черпак, ложкою на постаменті у вигляді дерев’яної стільниці, перевитої традиційним українським рушником.
На черзі Краєзнавчий музей, у якому нас дуже тепло і привітно зустріли, наш гід Юлія мала дуже хороше почуття гумору. В сорока музейних залах і фондосховищах Полтавського музею представлено близько 300 тисяч експонатів. Музейна експозиція ділиться на чотири основні розділи: природознавчий, стародавньої історії, нової історії, історії 20 століття. Кожен розділ має декілька експозиційних залів. На території музею також знаходяться різні експонати за часів АТО, ООС та повномасштабного вторгнення росії в Україну а також авто, на якому бійці зсу виконували завдання, евакуйовували поранених побратимів і робили все можливе аби ліквідувати якомога більше ворогів.
Неподалік від Полтави відвідуємо знамениті Кочубеївські дуби – пам’ятку природи, що входить до переліку об’єктів Регіонального ландшафтного парку «Диканський». Добираємося туди нестандартним маршрутом – через квітучі мальовничі поля соняхів. Під час подорожей на мотоциклах можливість з’їхати отак з основної дороги – надзвичайно цікава і захоплива.
Переїжджаємо до Опішні, в національний-музей заповідник українського гончарства. Музей і по сумісництву заповідник, присвячений тематиці етнічного гончарства – заклад науково-дослідного та культурно-освітнього профілю. Його головна мета – зберегти та популяризувати історичну спадщину цього ремесла. Село Опішне давно завоювало славу, як один із загальновизнаних центрів культурної самобутності нашого народу, завдяки праці майстрів кін. ХІХ поч. ХХ ст., чиї вироби експортувались до десятків країн світу.
Вирушаємо у Великі Сорочинці, де знаходиться наша остання локація першого дня Полтавщини готель-музей Хутір Гоголя. Він складається із п’яти українських хат під солом’яними дахами, з мазаними стінами. Кожна хата є справжнім музеєм, в якому зібрані експонати побуту старої України. Також на території знаходиться корчма з чудовим оформленням та інтер’єром, лазня «по-сільському» з пирогом і віником, відкрита альтанка з піччю, з якої відкривається вид на р. Псел. Тут підводимо підсумки дня, вечеряємо і ночуємо.